Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (2)Реферативна база даних (5)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Шанина И$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 3
Представлено документи з 1 до 3
1.

Шанина И. В. 
Постоянная электрокардиостимуляция и медикаментозное сопровождение пациентов [Електронний ресурс] / И. В. Шанина, Д. Е. Волков, В. В. Бойко, Н. И. Яблучанский // Серце і судини. - 2014. - № 2. - С. 91-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2014_2_12
Постоянная электрокардиостимуляция на сегодняшний день выступает основным методом лечения брадисистолических нарушений ритма и резистентной к медикаментозной терапии хронической сердечной недостаточности (ХСН). Продолжительность комплекса СЛЩ является прогностически значимым параметром у пациентов с электрокардиостимуляцией, а в случае с кардиоресинхронизирующей терапией - критерием отбора пациентов и возможности ответа на терапию. Следует отметить, что имплантация электрокардиостимулятора не отменяет медикаментозную терапию. Наблюдающиеся у пациента ишемическая болезнь сердца, артериальная гипертензия, фибрилляция предсердий, ХСН и иные кардиоваскулярные заболевания и синдромы в своей ко- и мультиморбидности требуют назначения ингибиторов ренин-ангиотензин-альдостероновой системы, антиаритмических и антитромботических препаратов, статинов, диуретиков и других кардиологических средств. Дополнительные проблемы возникают с самой постоянной электрокардиостимуляцией, как, например, с ЭКС-модулированными аритмиями. Цель обзора - провести анализ современных источников литературы для оценки значения продолжительности комплекса QRS в ведении пациентов с постоянной электрокардиостимуляцией при брадисистолических нарушениях сердечного ритма и для кардиоресинхронизирующей терапии.
Попередній перегляд:   Завантажити - 121.132 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Шанина И. В. 
Параметры электрокардио­стимуляции у пациентов с кардиоресинхронизирующей терапией в разных классах продолжительности QRS­комплекса в полугодовом периоде наблюдения [Електронний ресурс] / И. В. Шанина // Український терапевтичний журнал. - 2015. - № 2. - С. 67-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2015_2_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 80.75 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Шанина И. В. 
Изменения параметров электрокардиостимуляции у пациентов с имплантированными электрокардиостимуляторами с разной длительностью комплекса QRS при наблюдении в течение 6 месяцев [Електронний ресурс] / И. В. Шанина, Д. Е. Волков, Н. И. Яблучанский // Український кардіологічний журнал. - 2016. - № 1. - С. 63-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2016_1_9
Мета роботи - оцінити зміни параметрів електрокардіостимуляції при різній тривалості комплексу QRS протягом 6 місяців спостереження у пацієнтів з імплантованими електрокардіостимуляторами (ЕКС). Обстежено 66 пацієнтів (26 жінок, 40 чоловіків) віком (69 +- 7) років з імплантованими ЕКС з приводу атріовентрикулярної блокади II і III ступеня. Пацієнти згідно з M. Haghjoo та співавторами були розділені на три групи залежно від тривалості комплексу QRS: до 120 мс (нормальний), 120 - 149 мс (подовжений) і 150 мс та більше (істотно подовжений). На програматорах визначалися базова частота стимуляції, атріовентрикулярна затримка, поріг стимуляції шлуночків, імпеданс шлуночкового електрода, відсоток шлуночкової стимуляції, відсоток часу фібриляції передсердь. Базова частота, поріг стимуляції шлуночків, атріовентрикулярна затримка, відсоток шлуночкової стимуляції за 6 міс спостереження не змінювалися ні в одній із груп пацієнтів. Імпеданс шлуночкового електрода зменшувався, причому швидкість його зменшення зростала зі збільшенням тривалості комплексу QRS. Більший на початку електрокардіостимуляції відсоток часу фібриляції передсердь у пацієнтів з тривалістю комплексу QRS 150 мс та більше з часом знижувався, не досягаючи, однак, величини показника у хворих з меншою тривалістю комплексу QRS, у яких він залишався практично на одному рівні весь період спостереження.
Попередній перегляд:   Завантажити - 109.923 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського